пожертвувати собою — to sacrifice oneself
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
пожертвувати — ую, уєш, перех. і неперех. Док. до жертвувати … Український тлумачний словник
пожертвувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
дати — дам, даш, даст, даме, дате, дадут, Пр. Дати, вручити, подарувати, пожертвувати. Дати на палюнку (дати на горілку); Дати слово (приректися); Дати на штоси (пожертвувати на щось); Дайме на то (припустимо); Дати руку (подати руку); … Словник лемківскої говірки
пожертвування — я, с. 1) Дія за знач. пожертвувати. 2) Дарунок, внесок у вигляді грошей або яких небудь предметів на користь якоїсь особи чи установи; пожертва. 3) рідко. Добровільне відречення від своїх вигод, від чого небудь потрібного; жертва, самопожертва … Український тлумачний словник
самовідданий — а, е. 1) Здатний на самовідданість; готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами заради інших людей. 2) Сповнений самовідданості (про дії, вчинки, почуття і т. ін.) … Український тлумачний словник
самовідданість — ності, ж. Готовність пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами заради інших людей … Український тлумачний словник
саможертовний — а, е. 1) Здатний пожертвувати собою, власними інтересами заради інших людей. 2) Сповнений самопожертви (про дії, вчинки) … Український тлумачний словник
часточка — и, ж. 1) Зменш. пестл. до частка 1). || перен., розм. Життя, вік людини. 2) бот. Те саме, що частка 3). 3) Те саме, що частинка 1). 4) церк. Пожертвування на церкву за упокій душі померлого. •• Пода/ти на ча/сточку пожертвувати на церкву в ім я… … Український тлумачний словник
якість — я/кості, ж. 1) філос. Внутрішня визначеність предмета, яка становить специфіку, що відрізняє його від усіх інших. 2) Ступінь вартості, цінності, придатності чого небудь для його використання за призначенням. 3) Та чи інша характерна ознака,… … Український тлумачний словник
посвятити — життя пожертвувати; [VI] … Толковый украинский словарь
самовідданий — (про людину готовий пожертвувати собою, поступитися особистими інтересами задля добра інших; про вчинки, почуття тощо сповнений самовідданости), саможертовний; подвижницький, жертовний, самозречений, самозречний (сповнений самовідданости,… … Словник синонімів української мови
